Переказ аксенова подорож написати

Переказ аксенова подорож написати

Мабуть, ви мали на увазі переказ "Оксенова подорож" за підручником Олександри Глазової (2-й семестр 6-го класу). Текст - відривок з твору Григіра Тютюнника "Вир". Відривок починається зі слів: "Оксен сів на лінійку, розібрав віжки і крикнув на конячину, що дрімала,опустивши голову."Ось вам переказ цього відривку.

Оксенова подорож

Оксен сів на візок, розібрав віжки та прикрикнув на кобилу, яка дрімала, опустивши голову. Оксену раптом спало на думку поїхати в "Зорю". Він згадав кремезну постать голови - Самійла Чередниченка, його веселе та добродуш-не обличчя. Оксен вирішив, що якщо голова не допоможе йому, то ніхто не допоможе.

Оксен круто завернув праворуч, не дохавши до ташанського мосту, і поїхав дорогою, що йшла поміж піщаними горбами. Дорога спускалася у яругу - великий та глибокий яр. Яруга поросла густими кущами і дикими грушами. 
Там було сиро й задушливо; з-під торішнього листя вже проростала молода блідо-зелена трава, а по ровах, де ще недавно лежали сніги, стояла вода, густа і чорна, неначе дьоготь. У вільшанику над болотом стрекотали сороки.  Посмітюхи - маленькі пташки, схожі на горобців - клювали на дорозі кінські кізяки. Вони злітали перед мордою коня   і знову опускалися на дорогу.

Сонце пригрівало, і понад лугом стлалося марево. Пахло болотом. Навколо все було зелене, урочисте, свіже й пахуче. На старих вільхах ніжно тремтіли минулорічні чорні сережки. Здавалося, прислухайся - і почуєш тихий хрустальний дзвін. Небо над яругою було таке чисте гучне, що коли кобила заіржала, то її іржання покотилося по ярузі, розбившись на десять відгомонів. "Що, перезимувала? — засміявся Оксен.— Тепер жити буде краще. Он трава яка густа та соковита росте."

Оксен повернувся в Троянівку  увечері, коли західне сонце пускало понад лугами рожевий туман, річка зробилася тихою та, гладенькою, а в Ташані гусі вже збиралися виходити з води і розходитися по домівках. У річці відбивалося рожеве небо, верби, білі гусі з витягнутими шиями, зелені осоки, кущувата куга та громаддя Беєвої гори. На артільному дворі Оксена зустрів Григір.