Характеристика казки лобо

Характеристика казки лобо

Оповідання «Лобо» увійшло до збірки Сетона-Томпсона «Тварини, яких я знав». Це один із кращих творів Сетона-Томпсона з його «вовчого» циклу. До цього циклу входять, окрім «Лобо», «Вінніпегський вовк», «Бедлендський Біллі, або Вовк-переможець», «Тіто. Історія лугової вовчиці». В основі оповідання «Лобо» лежить випадок, який трапився з письменником у 1893 році. Фітц Рандольф, один з його знайомих, запросив Сетона-Гомпсона на свою ферму у Нью-Мексіку на полювання. Фермер запропонував досвіченому мисливцю угоду: Сетон-Томпсон мав поділитися своїм мисливським досвідом з місцевими ковбоями в обмін на шкури зпольованих хижаків. Долина Курумпо вважалась одним із найкращих тваринницьких районів у штаті. А там. де багато худоби, — багато вовків. Найвідомішим ватажком зграї там був величезний вовк, надзвичайно розумний і сильний. Сетон-Томпсон вирішив вполювати цього звіра.
У передмові до збірки «З життя тих, кого переслідують» Ернест Сетон-Томпсон писав: «Мені дорікали за те, що я вбив Лобо, а головне за те, що я — до великого жалю добросердечних читачів — з великими подробицями розповів про це. На ці докори я відповім такими запитаннями: «Який настрій викликало у читачів оповідання про Лобо? На чиєму боці їх симпатії — на стороні людини, яка вбила Лобо, чи на боці цього благородного хижака, який закінчив своє життя так, як прожив| його: з гордою гідністю, без остраху, мужньо?».