Аналіз вірша Франка із збірки "Зів'яле листя" Червона ка­ли­но, чо­го в лузі гнеш­ся?...

Аналіз вірша Франка із збірки "Зів'яле листя"
Червона ка­ли­но, чо­го в лузі гнеш­ся?

Чого в лузі гнеш­ся?

Чи світла не лю­биш, до сон­ця не пнеш­ся?

До сон­ця не пнеш­ся?

Чи жаль тобі цвіту на ра­дощі світу?

На ра­дощі світу?

Чи бурі боїшся, чи гро­му з бла­ки­ту?

Чи гро­му з бла­ки­ту?

Не жаль мені цвіту, не страш­но і гро­му,

Не страш­но і гро­му.

І світло люб­лю я, ку­па­юся в ньому,

Купаюся в ньому.

Та вго­ру не пну­ся, бо си­ли не маю,

Бо си­ли не маю.

Червоні ягідки до­до­лу схи­ляю,

Додолу схи­ляю.

Я вго­ру не пну­ся, я ду­бам не па­ра,

Я ду­бам не па­ра:

Та ти ме­не, ду­бе, отінив, як хма­ра.

Отінив, як хма­ра.

Автор: Іван Франко
Тема — діалог між ніжною калиною і похмурим дубом
Ідея — В образі калини вгадується душа ніжної беззахисної дівчини , а в образі дуба -душа грубого , нечулого парубка
Художні засоби «Червона калино…»
Епітети — червона калина, колюче терня, тиха молитва
Риторичні запитання — червона калина , чому в лузі гнешся? Чи світла не любишь , до сонця не гнешься ? Чи жаль тобі цвіту на радощі світу? Чи бурі боїшся , чи грому з блакиті?